А жінка, то квітка й років не рахуйте, Сягне повноліття, а далі, даруйте... Всі весни уміло у досвід маскує, Про цифри у паспорті хитро жартує. Вона, як вино, все смачніше з роками, Думки по поличках стрункими рядами, І стиль має власний, без витівок моди, Нюанси всі знає жіночої вроди. А жінка, то квітка! Чуттєва, прекрасна, Як вранішня кава терпка, ароматна.. З життям, як кокетка, легенько фліртує, Щаслива коли своїх зим не рахує... 5
