А сколько их сейчас на тропах - Дневник Le_mon4ik
Собача доля
Заглянь в заплакано-бездонні очі,
Там цілий світ, там біль і самота.
І кожна рана у душі шепоче,
Про зраду світу, що згасив життя.
Відчути камінь на спині своїй,
Піджавши хвіст, тікати світ за очі,
Собака бродить, втомлений, сумний,
Серед людей байдужих, серед ночі.
Коли ж у думці виникне мольба:
За що Господь таке життя дарує?
Без дому, їжі, ласки і тепла,
Він лиш мовчить, страждання не рахує.
Не знає він чи друг, чи ворог ти,
Чи кинеш хліб, чи палицею вдариш.
В очах його – безмовний крик біди,
Що губиться в байдужості й обмані.
Ось так сміттєвий бак стає життям,
Де кожна крихта — скарб, мов диво Боже.
Бездомний пес блукає містом сам,
Душа мовчить, та погляд все говорить.
А голод шлунок без упину жме,
І лапи ниють від дороги босі.
Він бродить містом, де усе чуже,
Де тінь ночей лягає на покоси.
В очах у нього світ — гіркий, німий,
Де хліб черствий здається святом долі.
Він не просив розкішних теплих мрій,
Лише любові краплю серед болі.
Людино, зупинись, зніми цей хрест!
Йому так мало треба для спасіння.
Прийми його, цей вірний тихий жест
Зітре межу між болем і терпінням.
4
Заглянь в заплакано-бездонні очі,
Там цілий світ, там біль і самота.
І кожна рана у душі шепоче,
Про зраду світу, що згасив життя.
Відчути камінь на спині своїй,
Піджавши хвіст, тікати світ за очі,
Собака бродить, втомлений, сумний,
Серед людей байдужих, серед ночі.
Коли ж у думці виникне мольба:
За що Господь таке життя дарує?
Без дому, їжі, ласки і тепла,
Він лиш мовчить, страждання не рахує.
Не знає він чи друг, чи ворог ти,
Чи кинеш хліб, чи палицею вдариш.
В очах його – безмовний крик біди,
Що губиться в байдужості й обмані.
Ось так сміттєвий бак стає життям,
Де кожна крихта — скарб, мов диво Боже.
Бездомний пес блукає містом сам,
Душа мовчить, та погляд все говорить.
А голод шлунок без упину жме,
І лапи ниють від дороги босі.
Він бродить містом, де усе чуже,
Де тінь ночей лягає на покоси.
В очах у нього світ — гіркий, німий,
Де хліб черствий здається святом долі.
Він не просив розкішних теплих мрій,
Лише любові краплю серед болі.
Людино, зупинись, зніми цей хрест!
Йому так мало треба для спасіння.
Прийми його, цей вірний тихий жест
Зітре межу між болем і терпінням.
4
Автор: Le_mon4ik
20 Дек 2024 в 22:19