І знову... - Дневник -VREDna_Ya-
І знову холодно без Тебе та самотньо,
Коли світанок відпускає спати нічку,
А ще... крізь вікна буревіїв сотень сотні,
Тож... запали в мені... спали мене, мов свічку.
Я підставлятиму обличчя під цілунки,
Я пригортатимусь... а Ти... тримай міцніше,
Шитво очей Твоїх прикрасять візерунки,
Коли нестримна я порушу ранку тишу.
Та я сама тепер... а Ти сріблясте мрево,
І розчиняєшся за мить до поцілунку,
Лишають тіні бісером старі дерева,
Який покотиться в зіничок мокрі лунки.
2
Коли світанок відпускає спати нічку,
А ще... крізь вікна буревіїв сотень сотні,
Тож... запали в мені... спали мене, мов свічку.
Я підставлятиму обличчя під цілунки,
Я пригортатимусь... а Ти... тримай міцніше,
Шитво очей Твоїх прикрасять візерунки,
Коли нестримна я порушу ранку тишу.
Та я сама тепер... а Ти сріблясте мрево,
І розчиняєшся за мить до поцілунку,
Лишають тіні бісером старі дерева,
Який покотиться в зіничок мокрі лунки.
2
Автор: -VREDna_Ya-
Вчера в 23:54