Коли ми - Дневник Le_mon4ik
Коли чоловік надягає форму,
я думаю про те, яка щаслива його дружина:
ось, у неї є той, хто пахне тривогою за неї.
Коли чоловік змиває із себе тривогу, вона залишається тільки в кутиках його очей.
Він їх заплющує – і ця тривога стікає на його скроні і вибілює його щетину.
Коли мільйони чоловіків надягають форму,
вони накривають собою усіх своїх дружин, дітей і матерів.
І навіть мені дістається тінь від їхніх крил.
А коли жінки знімають сукні, знімають шкіру і страх,
коли вони ціпеніють від ненависті до того, хто дивиться на них ласо зі сходу,
тоді весь світ завмирає від жаху,
бо немає нічого страшнішого за жінку без шкіри і без страху.
Бо коли жінка сьогодні знімає сукню,
вона перетворюється на оголений кулак,
у який затиснуте все, заради чого вона живе
і чого вона
ніколи
нікому
ні за що
не
віддасть
Изм. Le_mon4ik (17 Окт 2024 в 11:20)
9
я думаю про те, яка щаслива його дружина:
ось, у неї є той, хто пахне тривогою за неї.
Коли чоловік змиває із себе тривогу, вона залишається тільки в кутиках його очей.
Він їх заплющує – і ця тривога стікає на його скроні і вибілює його щетину.
Коли мільйони чоловіків надягають форму,
вони накривають собою усіх своїх дружин, дітей і матерів.
І навіть мені дістається тінь від їхніх крил.
А коли жінки знімають сукні, знімають шкіру і страх,
коли вони ціпеніють від ненависті до того, хто дивиться на них ласо зі сходу,
тоді весь світ завмирає від жаху,
бо немає нічого страшнішого за жінку без шкіри і без страху.
Бо коли жінка сьогодні знімає сукню,
вона перетворюється на оголений кулак,
у який затиснуте все, заради чого вона живе
і чого вона
ніколи
нікому
ні за що
не
віддасть
Изм. Le_mon4ik (17 Окт 2024 в 11:20)
9
Автор: Le_mon4ik
17 Окт 2024 в 10:51