Осінь. Небо блакитне сьогодні. Тепло надворі, але не в душі. Тону у печальній безодні І в серці моїм лиш дощі. А якою я була щасливою, Літала до тих самих небес! Лиш перед тобою виявилась вразливою, Забула,що в світі, на жаль ,не буває чудес. Впала.Розбилась і загубилась я. В словах, які є між рядків . Нарешті отямилась і зрозуміла. Мене ніколи ти не хотів! Як трапилось так,навіть не знаю. До струн, що в душі саме ти доторкнувся! Тепер по шматочкам себе я збираю. Тепер без тебе бути я навчуся. *Darth* 9
