Скільки ж треба нам здоров'я, І дурної сили, Щоби викопать картоплю, Ту що насадили. Яка ж світла голова Навесні сказала: -Скільки ж тих десять рядків, Це ж "конешно" мало! Боком, раком, і повзком, Дехто на колінах, Лічать всі остехондрози, І грижі у спинах. А ще ж її привезти, Та ще й перебрати, Й здоровезними мішками У погріб запхати... В ввечері після чарки, Клястись і божитись, Що не будемо ніколи, Ми стільки садити!!! 15
