Життя... - Дневник -Клеопатра-
Мені давно вже не болять чужі слова,
І погляди чужі вже не лякають.
Давно вже відболіла голова,
Тепер своє життя я проживаю.
Мені давно вже осуд ні по чім,
На нього не звертаю вже увагу.
Не йду з порадами ніколи в чужий дім,
Хай кожен сам собі дає вже раду.
Мені давно не дивно вже, на жаль.
З чиїхось вчинків, вже я не дивуюсь.
Така тепер життєва є печаль,
Що хоч й кричиш, та все ж тебе не чують.
Мені не дивно, певно, вже роки
Беруть своє, і я живу простіше.
Ніхто крім мене не пройде мої шляхи
Й ніхто не зрозуміє мою тишу.
1
І погляди чужі вже не лякають.
Давно вже відболіла голова,
Тепер своє життя я проживаю.
Мені давно вже осуд ні по чім,
На нього не звертаю вже увагу.
Не йду з порадами ніколи в чужий дім,
Хай кожен сам собі дає вже раду.
Мені давно не дивно вже, на жаль.
З чиїхось вчинків, вже я не дивуюсь.
Така тепер життєва є печаль,
Що хоч й кричиш, та все ж тебе не чують.
Мені не дивно, певно, вже роки
Беруть своє, і я живу простіше.
Ніхто крім мене не пройде мої шляхи
Й ніхто не зрозуміє мою тишу.
1
Автор: -Клеопатра-
9 Авг 2024 в 05:54