Життя... - Дневник LeDeNaYa__
Спочатку всі один одного бережуть, боячись поранити, порошинки здувають і натішитися не можуть. Ну це як з новеньким посудом або щойно купленою сукнею. Сервіз на видне місце поставлять, милуватимуться, протруть зайвий раз, для сукні найкраще місце в шафі виділять, а одягнуть, то всі складочки розправлять. А потім... З цього посуду просто їдять по буднях, не боячись, що він розіб'ється, а у сукні щодня ходять на роботу, не переймаючись тим, що вона примнеться. Так і з людиною роблять. На початку стосунків: ахи та охи, на компліменти один одному не скупляться і на справи добрі. А після: є людина, та й добре, куди вона подінеться, та й що їй станеться? І взагалі набрид, приївся. Знаєш уже, як облупленого, нецікаво, не в новинку. І якщо мовчазний посуд, розбиваючись, не відчує нічого, а сукня, порвавшись, не зазнає такого дискомфорту, як порвалась від байдужості душа, то людина ж жива. І в нього є серце, і йому боляче.
Так теж буває…
5
Так теж буває…
5
Автор: LeDeNaYa__
3 Авг 2024 в 14:16