Не рятуй ніколи те, що вже згоріло, І коли вже попіл зовсім охолов. Там вогню не буде- це вже зрозуміло, Що в душі померло- не воскресне знов. Не хапайся гілки, що вже надломилась, Краще залишити все уже, як є. Там, де холод в серці-руки не зігрієш, Де нема любові- радість не живе. Не рятуй пропале, бо не варте того, Ні страждань,ні сили, ані теплоти. Відпусти із серця, відпусти чужого, І дозволь серденьку знову розцвісти... 4