Я вже не та - Дневник Rodnylia
А знаєте, багато що змінилось
В моїм житті... оточенні... думках...
Тепер, себе я слухати навчилась,
Що шепче серце і кричить душа...
Я більше стала цінувати руку,
Що у біді простягнута мені...
Ціную миті... відстань і розлуку
З людьми, котрі для мене дорогі...
Я вже не та... змінилася, напевно,
Бо корективи внесло вже життя.
Не всім всміхаюся... не плачу надаремно,
З роками, зовсім інші відчуття...
Така вже є... і не прошу любити,
Я знаю точно - всіх нас любить Бог.
А я живу лиш так, як вмію жити,
Стараюся не падать від тривог...
Я не загадую про те, що буде далі...
Буде лиш те, що доля принесе.
Усе життя складається з деталей,
Із різних слів, життєві пишуться есе.
Тож рік за роком... пазл життя збираю
З усіх подій, що випали мені.
Одну лиш істину завжди я пам’ятаю -
Що Бог мене не кине у біді!..
Марина Лавришин
4
В моїм житті... оточенні... думках...
Тепер, себе я слухати навчилась,
Що шепче серце і кричить душа...
Я більше стала цінувати руку,
Що у біді простягнута мені...
Ціную миті... відстань і розлуку
З людьми, котрі для мене дорогі...
Я вже не та... змінилася, напевно,
Бо корективи внесло вже життя.
Не всім всміхаюся... не плачу надаремно,
З роками, зовсім інші відчуття...
Така вже є... і не прошу любити,
Я знаю точно - всіх нас любить Бог.
А я живу лиш так, як вмію жити,
Стараюся не падать від тривог...
Я не загадую про те, що буде далі...
Буде лиш те, що доля принесе.
Усе життя складається з деталей,
Із різних слів, життєві пишуться есе.
Тож рік за роком... пазл життя збираю
З усіх подій, що випали мені.
Одну лиш істину завжди я пам’ятаю -
Що Бог мене не кине у біді!..
Марина Лавришин
4
Автор: Rodnylia
23 Июля 2024 в 23:05