Біль, заповзає в душу темним змієм Я, з ним зміритися мушу та не вмію Як, забути очі що пронизують мене І стан дівочий наче диво неземне Її краса у мить затьмарює думки Я б все віддав, щоб доторкнутись до руки Так! Я б все віддав, щоб цілувати ті вуста Але приреченням моїм є самота... 14