недокурена цигарка - Дневник ВиТаЛиЙ-34
Він ту цигарку так і не скурив.
Востаннє затягнувсь на повні груди.
- Умерти час?
Я б трошки ще пожив...
І стрілись очі з поглядом паскуди.
Здригнулась тиша, зболена, німа,
Як смерть рукою провела по спині.
До неба душу кликала сурма ,
І Він промовив: -
Слава Україні!
Господь заплакав проливним дощем,
І без ключів у рай відкрилась брама.
Архангел Михаїл зустрів з мечем:
- Приєднуйся,- сказав,-
Героям Слава!..
Покинутий недопалок дотлів,
Лежало грішне тіло розпростерте.
І тільки кат ще більше скаженів,
Бо він не знав, що можна так померти!..
12
Востаннє затягнувсь на повні груди.
- Умерти час?
Я б трошки ще пожив...
І стрілись очі з поглядом паскуди.
Здригнулась тиша, зболена, німа,
Як смерть рукою провела по спині.
До неба душу кликала сурма ,
І Він промовив: -
Слава Україні!
Господь заплакав проливним дощем,
І без ключів у рай відкрилась брама.
Архангел Михаїл зустрів з мечем:
- Приєднуйся,- сказав,-
Героям Слава!..
Покинутий недопалок дотлів,
Лежало грішне тіло розпростерте.
І тільки кат ще більше скаженів,
Бо він не знав, що можна так померти!..
12
Автор: ВиТаЛиЙ-34
28 Апр 2024 в 11:57