..#9.. - Дневник люта_пташка

xx9xx
Чорнобривців не сіє вже мати...
Прочитала в чужому вірші...
Як,матусю, тобі розказати -
Проросли вони в мене в душі.
Чорнобривці навіюють спогад...
Про дитинство і батьківський дім...
Оберіг, що милує нам погляд,
Рідні душі милує усім.
Скільки святості... Скільки любові...
І тепла у цих квітах простих.
Образ матері й рідного дому
В чорнобривцях навіки живих.
І побачивши квітку багряну,
Або пісню почувши здаля...
Завжди бачу я маму рідненьку...
Чую музику й спів скрипаля...
©
/ЛЮДМИЛА БОГУТА/


18
19 Сент 2023 в 11:38
Знакомства и общение 2023