Думки... - Дневник Bosikomvnebo
В безхмарну далечінь полинули думки,
Серпневий дощ кропить чужі шибки,
І вітер застогнав журливим співом,
Овіяв душу смутком сіро- сивим...
А мріїї,крізь негоду і дощі
Летять собі прямісінько туди-
Де немає ні сліз,ні ридань,ні тяжкої журби,
Ні злоби,ні заздрощів,ні ворожби,
Де веселка,над ставом,забарвлює небо,
А не дим від снаряда,що цілився в тебе.
Там,де матір щаслива колише дитя,
А не поспіхом тягне його в укриття.
Де панує над всіми одна лиш любов,
А не лється рікою невинная кров,
Де,над вечір,в оселі затишній,
Пахне хлібом свіжим та пишним,
Де у злагоді й мирі люди живуть,
А не звіром скаженим іншого рвуть...
Це лиш мрії...а в очевидь,
Дощ серпневий шибки кропить,
Вітер стогне журливим співом,
Овіваючи смутком сивим...
18
Серпневий дощ кропить чужі шибки,
І вітер застогнав журливим співом,
Овіяв душу смутком сіро- сивим...
А мріїї,крізь негоду і дощі
Летять собі прямісінько туди-
Де немає ні сліз,ні ридань,ні тяжкої журби,
Ні злоби,ні заздрощів,ні ворожби,
Де веселка,над ставом,забарвлює небо,
А не дим від снаряда,що цілився в тебе.
Там,де матір щаслива колише дитя,
А не поспіхом тягне його в укриття.
Де панує над всіми одна лиш любов,
А не лється рікою невинная кров,
Де,над вечір,в оселі затишній,
Пахне хлібом свіжим та пишним,
Де у злагоді й мирі люди живуть,
А не звіром скаженим іншого рвуть...
Це лиш мрії...а в очевидь,
Дощ серпневий шибки кропить,
Вітер стогне журливим співом,
Овіваючи смутком сивим...
18
Автор: Bosikomvnebo
5 Сент 2023 в 15:18