Мамо, я убитий в Ірпені У бою під обстрілом ворожим І тому прости, прости мені Що уже приїхати не зможу. Я б тобі картоплю посадив І малинку у садку хорошу... Хату б із тобою нарядив На Великдень - але вже не зможу Жаль, додому привести не встиг Дівчину свою, на тебе схожу, Щоб онуків мала ти малих... Ти пробач - тепер уже не зможу. Тут, в могилі братскій - всі свої Я лежу скраєчку на сторожі Якщо вийде, мамо, то приїдь Бо до тебе - я уже не зможу. 23
