дош надовго - Дневник Le_mon4ik
Цей дощ надовго… Загриміло з неба…
По тілу б’ється краплями вода…
Я, можна, міцно пригорнусь до тебе,
І вже нікому більше не віддам..?
Гойдає вітер на деревах листя,
Шепоче щось, не розібрати слів…
І нас єднає невгамовна пристрасть,
Бо ти, як я, давно цього хотів.
Кохання наше ні на що не схоже,
Неначе злива, ллється із душі…
В твоїх обіймах розчиняюсь… Боже!..
Цілуй мене, нічого не кажи!
Цей дощ надовго… Втім, яка різниця,
Коли ми врешті поруч…? І нехай
Мені насправді все це тільки сниться,
Та я прошу… хоч зараз не зникай!!!
Изм. Le_mon4ik (21 Сент 2022 в 13:59)
5
По тілу б’ється краплями вода…
Я, можна, міцно пригорнусь до тебе,
І вже нікому більше не віддам..?
Гойдає вітер на деревах листя,
Шепоче щось, не розібрати слів…
І нас єднає невгамовна пристрасть,
Бо ти, як я, давно цього хотів.
Кохання наше ні на що не схоже,
Неначе злива, ллється із душі…
В твоїх обіймах розчиняюсь… Боже!..
Цілуй мене, нічого не кажи!
Цей дощ надовго… Втім, яка різниця,
Коли ми врешті поруч…? І нехай
Мені насправді все це тільки сниться,
Та я прошу… хоч зараз не зникай!!!
Изм. Le_mon4ik (21 Сент 2022 в 13:59)
5
Автор: Le_mon4ik
21 Сент 2022 в 13:59