Власне. - Дневник А_я_ПрУ_нА_пРо_ЛоМ

Подіям, які відбуваються на Сході України присвячую.
Перед образом знову стоїть у журбі на колінах
І вмивається гірко сльозами згорьована мати.
То, квітуча колись, солов'їна моя Україна,
Що сьогодні вдягнула хустину і траурні шати.
Скільки довгих ночей промолилась вона на колінах!
Пломеніла свіча, на ікони кидаючи тінь.
Скільки ясних очей виглядали доньку, або сина.
Од зорі й до світання вдивляючись у далечінь!!!Та нехай же не тішаться ті завойовники кляті,
Що у крові невинних синів миють руки свої!
Бо весь світ завмирає в той час, коли молиться МАТИ!
І сам Бог у долоні збирає сльозинки її!
Бо ж скінчиться війна! Не стоятиме вже на колінах!І розправить, неначе лебідка, біленьке крило!Усміхнеться до сонця Єдина моя Україна!
І барвиста заграва її заквітчає чоло!
М.Б. 2016 рік.