Коли я вмер – забув, не знаю… Я в чорній прірві забуття… О краю мій, коханий краю, Коли ж це стратив я життя?! І скільки вже минуло років, Як мертвий я лежу в труні, Лежу, не чуючи пророків І не палаючи в огні?.. І сниться сон мені: неначе Десь на холодній чужині Якийсь вигнанець гірко плаче І заздрить мертвому мені.
