А сильна жінка теж, буває, плаче: Їй врешті-решт вривається терпець, Та сліз її ніхто і не побачить - На ранок все згасає нанівець. А сильній жінці хочеться любові, Побути кішкою у лагідних руках. І вік тут зовсім не зіграє ролі, Веселі ж бісики заграють у очах. І сильна жінка вміє зігрівати, Віддавши нерозтрачене тепло. Та й туфлі на підборах мусить мати, Хоч як би в кедах зручно не було. А сильна жінка хоче, хоче, хоче, Щоб хтось її "маленькою" назвав. Метелики у ній іще тріпочуть, Вогонь горіти ще не перестав. 10