Прости.. - Дневник Вся__ТакаЯ__ВаУуу

Прости мені, що я не ідеальна,
Що іноді нестримна і пряма.
Буваю, мов погода, аномальна:
Спекотне літо й сніжна вмить зима.
Прости за те, що зовсім я не схожа
На тих, хто на екрані мерегтить.
Що часом я промовчати не можу,
Бо серце б'ється навпіл і болить...
Прости мене за сльози не на часі,
За дивні жарти, що на грані гри,
За те, що я завжди помітна в масі,
Душа, немов свіча в мені горить.
Прости мені за ніжність і терпіння,
Хоч жінки сила в слабкості її,
За всі мої уміння і невміння,
За мушлі всі, шари, броню, слої...
Прости за те, що всеодно під ними
Наївна і відмолена душа,
Яка живе ділами ще земними,
А злу дає спокійно відкоша...
Прости мене за погляди в тумані,
Коли пливу, мов човен по воді,
Що впізнаю одразу у обмані
Й за те, що не залишу у біді.
За те, що я солодка, хоч і з перцем,
За те, що відображення тебе...
Якщо люблю, то всім гарячим серцем,
Що б'ється, наче птах поміж ребер.
За цю любов, що визріла плодами,
Їх рвуть ще досі люди, мов в раю...
В тобі живе та пам'ять від Адама,
А я від Єви муки пізнаюю...
Дійди хоча б до середини мосту,
Нам зустріч дарувало це життя...
Прости мене...прощати так не просто,
Та ти прости, немов мале дитя...
В прощанні стільки завданої муки
За всі реінкарнації і сни.
Візьми мене у сильні свої руки
Й до серця свого міцно притисни...