зима не зима і війна не війна Назбирала смертей як зерно на жнива Натрусила нам сліз мов травневим дощем Для війни це каприз І вона хоче ще І відважні доньки і найкращі з синів Від’їжджають на Схід у обійми війни У обіймах зими там де грім канонад Кожен іншому ворог кожен кожному брат І війна не війна закінчились слова І країна німа та жива ще, жива! 10
