якщо розправив крила-вже лети - Дневник БегиПокаНеПоздно
Читай вірші, переглядай альбоми. Заглянь у душу до самого дна. Але не повертайся вже ніколи. Між нами – стіни, довгі, як життя. До мене замуровано всі двері, А ти спали залишені мости І той вогонь, що не горів, а жеврів Останньою сльозою загаси. Це прощавання стане порятунком Для наших душ, для наших двох сердець. Повернення нема, я – не чаклунка. Нема початку там, де був кінець.
Не повертайся більш…Не повертайся… Нам друзями не бути на віки. В моїй душі нема таких вакансій. Якщо розправив крила – вже лети! 14
