туристы - Дневник желанная

На карпатську полонину з
лісу виходять двоє
“турістов”:
- Сматрі, гуцул косіт траву,
пайдьом, спросім дарогу.
- Тіха ти, сматрі: вон єво
сумка под кустом,
падкрєпімса, пака он нє
відіт.
Швидко з’їли хліб, сало,
випили молоко, осміліли:
- Уходім втіхаря?
- Он нє відєл, пайдьом
папрікаливаємса с дурака.
- Ей, дєд, што дєлаєш?
- І вам доброго здоровя,
хлопці! Поки погода треба
траву косити.
- А вот єслі би тєбє жена
молока нє дала, ти б касіл?
- Хлопці поки погода – тра
косити, води з джерела
попив би та й косив!
- А єслі хлєба нє дала би?
- Он малина, чорниці,
якось би перекусив. Кажу
ж : є погода – тре косити!
- А єслі сала нє дала би?
- Ото вже нє, не косив би:
сонце пече так, що піт
тече по плечах, аж донизу,
і так в задниці пече, що не
лиш косити – ходити не
можеш, поки салом не
помащу.
- Блять! Я тєбє гаваріл
ГАВНО, а ти “гарчіца,
гарчіца”!


43
Автор:
25 Янв 2014 в 22:44
Знакомства и общение 2023