Описание:ПРОМІНЧИК ЩАСТЯ Біля стіни зчорнілого будинку, Що від «шахеда» вигорів дотла, Стояла, вбрана в іграшки, ялинка — Мов той промінчик миру і тепла. Така маленька, з виду непримітна, Тягнула тихо віти догори. Лунали вчора мрії заповітні І щирий сміх малої дітвори. Сьогодні ж — попіл, скло і тінь руїни, І чорний слід від вранішніх тривог. Дитяча радість зникла за хвилину, Висить в повітрі закаптілий смог. А поряд з домом мерехтить яскраво Промінчик світла у сирій пітьмі, Яку садила із дівчатком мама Й ошатно вбрала посеред зими. Стоїть мала засніжена ялинка, У кульках синіх, жовтих, золотих, В цій чорній пустці — мов життя краплинка, Промінчик щастя, що в біді не стих. Нема будинку, та надія квітне, Що світло знов горітиме в вікні. Здійсниться ще бажання заповітне — Кінець настане цій страшній війні.