Описание:І знову грудень … скоро Різдво …Новий рік…. та багатьом із нас … знову стає сумно …боляче ….??? Бо разом із теплими вогниками на вікнах повертається тиха, майже невидима тінь … пам’ять про тих, кого вже не обіймемо….?? У ці дні ми особливо гостро відчуваємо порожнечу поруч….?? Свято ніби сяє, але всередині м’яко щемить… ? Бо колись у цю пору було їхнє сміхотливе «ну що, готуємося?», їхні теплі руки, їхній голос, який оживляв дім…?
