Описание:Холод в батареях, світло дві години І горнятко кави, за вікном сніги... Запитання чує мама від дитини: «Скільки залишилось нам ще до весни?» Треба пережити всі морози, сину, Треба дочекатися сонця і тепла, Треба і молитись нам за Україну, Бог поможе, сину, і прийде весна. «Тож візьми, матусю, ти мене на руки, Притули до себе, серденьком зігрій. Зупини, Ісусе, цю війну і муки, Скажи сонцю в небі: «Україну грій!» І пробач, Ісусе, всі гріхи народу – Зимні були душі, гірші від зими. Можеш все забрати, тільки не свободу, Дай нам дочекатись вільної весни».
