Описание:Коли чоловік надягає форму, я думаю про те, яка щаслива його дружина: ось, у неї є той, хто пахне тривогою за неї. Коли чоловік змиває із себе тривогу, вона залишається тільки в кутиках його очей. Він їх заплющує – і ця тривога стікає на його скроні і вибілює його щетину. Коли мільйони чоловіків надягають форму, вони накривають собою усіх своїх дружин, дітей і матерів. І навіть мені дістається тінь від їхніх крил. А коли жінки знімають сукні, знімають шкіру і страх, коли вони ціпеніють від ненависті до того, хто дивиться на них ласо зі сходу, тоді весь світ завмирає від жаху, бо немає нічого страшнішого за жінку без шкіри і без страху. Бо коли жінка сьогодні знімає сукню, вона перетворюється на оголений кулак, у який затиснуте все, заради чого вона живе і чого вона ніколи нікому ні за що не віддасть
